Як ставали Козаками

 


Прийом кандидатів, що безперервно приходили в Запорізьку Січ здійснювався , за даними Д. І. Яворницького, «ІСТОРІЯ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ» після виконання ряду умов :


– Статус вільного і неодруженого чоловіка
– Хороше знання тогочасної української та церковнослов'янської мови
– Приналежність до Православної віри
– Наявність спеціальної військової підготовки:

Що правда на Січ приймали усіх чоловіків в не залежності від національності, мови спілкування ( аби міг три слова связати), кольору шкіри та сімейного статусу.
Проте найголовнішою умовою вступу кандидата у Січ без дотримання якою людину не приймали у козаки було сповідування православного християнства.

У мемуарах та історичній літературі переказується процедура прийняття у Військо Запорозьке.
Прибулого на Січ зазвичай приводили до кошового отамана , який питав :
- «А чи віруєш ти в Бога? »
Новоприбулий відповідав: «Вірую ».
– «І в Богородицю віруєш? »
– « І в Богородицю вірую ».
– « А ну , перехрестись ! »
Чоловік хрестився. Цим і обмежувалося з’ясування релігійної приналежності. У випадках , коли новак не був православним , перед вступом у Військо він був повинен хреститися в цю віру.

Так , в проханні архімандрита Нефорощанского монастиря до Київського митрополита про постриження в ченці послушника Іова Крижанівського повідомлялося , що цей послушник «польської нації , в містечку Пенське від батьків Євреїнов , їх залишив , і зайшов у Січ Запорізьку , тамо прийняв віру християнську і хрещений де будучи тамо начальником Межигірського монастиря ієромонахом Феодоритом … , й названо де йому ім’я Іов , а восприемники де йому були запорозькі козаки Іван Швидкий та Артем Василів».

У випадку коли на Січ приймали зовсім молодих хлопців або людей абсолютно необізнаних у військовій справі його закріплювали за бувалим Козаком і він ставав джурою учився від свого наставника володінню холодною та вогнепальною зброї, та переймав традиції Запорізької Січі. 

Джури також обов’язково навчалися в січовій школі.  Безродин­ні Козаки нерідко мали джуру за сина, який успадкував їхнє майно, зброю, ко­ней. Мешкав і харчувався джура в тому ж ку­рені, що і його наставник.

В атестаті козака Василя Перехріста повідомлялося , що він також народився в « Польської області» , в єврейській родині , за власним бажанням прибув до Запорозької Січі , де був хрещений в січовій Покровській Церкві начальником Києво – Межигірського монастиря , а хрещеними йому були запорозькі козаки. Іноді на Запоріжжі прибували євреї , які вже прийняли християнство.

Так , народжений у Смілі в єврейській родині Іван Леонтійович Ковалевський був ще в дитинстві хрещений матір’ю , після чого сім’я переїхала в Новий Кодак. На Запоріжжі Ковалевський спочатку служив у Війську , а пізніше став ієреєм в Святотроїцької Самарчіцькій церкви.